Національний музей Голодомору-геноциду — національний музей в Києві, розташований на Печерську і присвячений злочину Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.
В Парку Вічної Слави за адресою вулиця Лаврська, 3, Київ, стоїть музей.
Перша черга Національного музею Голодомору-геноциду (Меморіал жертв Голодомору) зведена у 2008—2010 роках для увічнення пам'яті мільйонів людей, які загинули від штучно створеного у 1932—1933 рр. керівництвом СРСР голоду, що став інструментом здійснення геноциду українського народу.
Музей утворено за наказом Кабінету міністрів України 8 липня 2009 року, а фактичне відкриття музею відбулося у серпні 2009 р. Комплекс збудовано за проектом Народного художника України Анатолія Гайдамаки, архітектор — Юрій Ковальов.
Меморіальний комплекс відвідують офіційні делегації іноземних держав, тому що Національний музей Голодомору геноциду включений до Державного Протоколу та Церемоніалу України.
В майбутньому планується будівництво 2-ї черги комплексу, що складатиметься з окремої будівлі музею.
Одним з останніх своїх указів на посту Президента України Віктор Ющенко 18 лютого 2010 року надав меморіалові статусу національного.
31 липня 2015 року Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» отримав нову назву — Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Необхідність зміни в назві пов'язана з вживанням в однині назви геноциду українського народу. Адже на сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932—1933 років. Події 1921—1923 рр. та 1946—1947 рр. кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено. Отже, вживання слова «голодомор» у множині нівелює поняття Голодомору 1932—1933 рр. як геноциду, викликає критику з боку світової спільноти та опонентів, і є приводом для невизнання Голодомору як геноциду Українського народу.
