В мене як чорний з рудим терєр який дуже хутко перестрибує забори, не так гарно як малінуа, але між дворами для нього заборів не існує, а які не перестрибує то карабкається як обізяна і перелазить ізі, спарився з сусідською білою в яблуках, яку приютив вже беремену сусід військовий (він не часто буває дома), таких бігало по вулиці красавців вагон і маленька тележка, і потім ще раз, доки їх не відловили у собачий пітомник разом з моїм, свого поїхав забрав, але його вже кастрували, все так же бігає туди.
У нас на севере на Дальнем востоке, собаки в поселке бегают ничейные. В целом дружелюбные бобики, дают себя гладить. Но бездомные собаки есть бездомные собаки, у подруги матери шпица мелкого порвали. Муж подруги в тот день взял сайгу и перестрелял 20 хвостов
Жорстоко, міг би пару собак приютити, але зрозуміти можна, собаки в зграї для інших хто менше то саме менше то покусають та відгонять від своєї території, я свого вже пиздити за таке почав, але спілкування з іншими собаками дає себе знати, як був молодий без повідка по центру міста за байком біжав, крок в крок, на інших собак якщо і звертав увагу, то підійти понюхати та піздоровкатись, а після зграї, особливо з суками з щєнками, хоч заново на повідок сажай, наче пістля кастрації (вроді вазектомію робили, мошонка на місті з надрізом) попустило і на собак вже не нападає, гормони вже не ті, але погавкати на когось то святе.
Хвіст пухнастий хібащо від сіба-іну, терьєр або пінчер (приблизно одне й те саме) і все це перемішано в поколіннях, одним словом дворняга, в нього немає пашпорту і породи, є гени.
У нас в цеху диспетчера прикормили одну небольшую симпатичную собачку, Линдой вроде звали. Однажды один из них пошел в соседний цех, та за ним увязалась. А там своя была собака, не успел тот оглянуться, набросилась, с одного укуса за спину убила. Диспетчер мне потом рассказывал что стайки собачек на полупустом заводе только днем ведут себя тихо, прячутся. Когда людей нет там такие разборки за территории устраивают, одни косточки потом от кого-то из них остаются.
В мене як чорний з рудим терєр який дуже хутко перестрибує забори, не так гарно як малінуа, але між дворами для нього заборів не існує, а які не перестрибує то карабкається як обізяна і перелазить ізі, спарився з сусідською білою в яблуках, яку приютив вже беремену сусід військовий (він не часто буває дома), таких бігало по вулиці красавців вагон і маленька тележка, і потім ще раз, доки їх не відловили у собачий пітомник разом з моїм, свого поїхав забрав, але його вже кастрували, все так же бігає туди.
Жорстоко, міг би пару собак приютити, але зрозуміти можна, собаки в зграї для інших хто менше то саме менше то покусають та відгонять від своєї території, я свого вже пиздити за таке почав, але спілкування з іншими собаками дає себе знати, як був молодий без повідка по центру міста за байком біжав, крок в крок, на інших собак якщо і звертав увагу, то підійти понюхати та піздоровкатись, а після зграї, особливо з суками з щєнками, хоч заново на повідок сажай, наче пістля кастрації (вроді вазектомію робили, мошонка на місті з надрізом) попустило і на собак вже не нападає, гормони вже не ті, але погавкати на когось то святе.
Хвіст пухнастий хібащо від сіба-іну, терьєр або пінчер (приблизно одне й те саме) і все це перемішано в поколіннях, одним словом дворняга, в нього немає пашпорту і породи, є гени.