В Полтаве 19-летняя девушка пришла в школу с арбалетом и подстрелила двух учителей
19-летняя девушка устроила стрельбу из арбалета в одной из школ Полтавы и ранила двух педагогов. Об этом пишет пресс-служба МВД.
Правоохранители получили информацию от очевидцев о том, что на территории школы №11 в Полтаве неизвестная девушка ранила двух человек.
По данным издания "Полтавщина", девушка, которая ранила двух преподавателей из арбалета, училась в этой школе до 4-го класса. Как рассказывают журналисты, во время задержания у подозреваемой были порезаны руки.
После задержания правоохранители хотят провести медосвидетельствование, чтобы установить, находилась ли девушка на момент стрельбы в алкогольном или наркотическом опьянении.
Директор школы №4 Валентина Олийниченко в комментарии Суспільному рассказала, что бывшая ученица зашла в одну из аудиторий на втором этаже и выстрелила в учителя и заместителя учебного заведения. Раненых педагогов госпитализировали, а девушку оперативно задержали.
Заместитель директора получила ранение в руку, а преподаватель — в спину. Валентина Олийниченко также подчеркнула, что девушка, устроившая стрельбу из арбалета, училась в школе №11 не до 4-го класса, а до 5-го.
"C момента Полтавской битвы прошло 310 лет, но если в России это сражение Северной войны с гордостью вспоминают до сих пор, в Швеции ему не придают сакрального смысла. И дело не в том, что шведская армия потерпела поражение. С помощью видео, сделанного вместе со Швецией, объясняем, как недопущение героизации войн помогло мирному развитию страны". (с)
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Полтавський краєзнавець Борис Тристанов каже, що популярність полтавських галушок зросла на тлі загального захоплення історією у 2000-х роках. За його словами, інтерес до цієї страви підсилився після зведення пам’ятника страві у Полтаві у 2006 році.
Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці. Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна: «Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
"Поклали шальовки соснові, Кругом наставили мисок; І страву всякую, без мови, В голодний пхали все куток. Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали І брагу кухликом тягли; Та і горілочку хлистали, — Насилу із-за столу встали І спати послі всі лягли".
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль: «Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Галушки, фаршировані язиком та в’яленими томатами.
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо. Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."
Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
Нудлі по-українськи – апетитні часникові галушки з м’ясом і картоплею.
Полта́вская би́тва — крупнейшее сражение Северной войны между русскими войсками под командованием Петра I и шведской армией Карла XII. Состоялась утром 27 июня (8 июля) 1709 года (28 июня по шведскому календарю) в 6 верстах от города Полтава на Украине (Левобережье Днепра). Разгром шведской армии привёл к перелому в Северной войне в пользу России и к концу господства Швеции в Европе.
Сегодня день когда Мазепа яростно отступая, перемог москалей. СУГС!
К сожалению, у всех воинов свiта тогда сели батареи на мобилах, и они не сумели запечатлеть сей подвиг одвiчного лыцаря, а потому выкладываем другую перемогу юного Мазепы и какого-то голого пидара, которых чуть не ом-ном-ном позорные волки, явно мацкальского происхождения
Чеченские военные не смогли остановить наступление ВСУ в Курской области, потому что «разминулись» с ними
Украинские военные прошли мимо опорных пунктов чеченского спецподразделения на российско-украинской границе, рассказал в своем телеграм-канале командир спецподразделения «Ахмат» Апти Алаудинов.
«Вначале он [противник] прошел через участки, где было большое расстояние от наших опорных пунктов, потом техникой, как говорится, напрямую подскочил и танками раздолбал МАППы (многосторонний автомобильный пункт пропуска) и прошел», — сказал Алаудинов.
При этом «военкор» Юрий Котенок заявил, что бойцы «Ахмата» дислоцировались в тех районах Курской области, где началось наступление ВСУ. «Где сейчас эти люди, мне неизвестно», — заявил он.
Отличный комментарий!