Василь Стус
Подписчиков: 0 Сообщений: 4 Рейтинг постов: 26.7Пісні України фэндомы Паліндром Музыкальные Исполнители Василь Стус Ваш Василь стихотворение документальный фильм поэт разная политота Моя Україна Знаменитости
OST "Ваш Василь" (2019)
"Не дожив" - саундтрек до документальної стрічки "Ваш Василь" (2019), фільму Олександра Авшарова і Світлани Рудюк, що розповідає про життя і боротьбу поета-шестидесятника Василя Стуса. В пісні використані слова з його вірша "Ще й до жнив не дожив".В відеоряді присутні кадри з фільмів "Ваш Василь", "Просвітлої дороги свічка чорна" та "Тіні забутих предків".
Трейлер до самої документальної стрічки "Ваш Василь" (2019)
“Ваш Василь” – саме так Василь Стус часто підписував свої листи рідним та друзям з ув’язнення. Документальна стрічка – реальна історія життя поета, побудована на уривках з віршів, щоденників, листів, виступів та уривків з допитів, історія очима рідних та друзів, не оминаючи незручних фактів.
Авторка ідеї та сценаристка фільму про Стуса – Світлана Рудюк.
Режисери – Світлана Рудюк та Олександр Авшаров.
Оператори-постановники – Христина Лизогуб та Костянтин Пономарьов.
Продюсер стрічки – Артем Денисов.
Компанія виробник – UM-Group Production.
Вірш Василя Стуса
Ще й до жнив не дожив,
ані жита не жав,
не згубив, не лишив.
І не жив. І не жаль.
Тьмавих протобажань
заповітна межа:
ці напасті зі щастям
давно на ножах.
Безборонно любити
заказано край,
а зазнав би ти, світе
великий, добра.
В смерть задивлені очі.
Отерпла душа
і навчає, і врочить:
тобі кунтуша
вже довіку не мати,
а чорний бушлат –
він як батько, і мати,
і дружина, і брат.
Моя Україна фэндомы Тінь Сонця Музыкальные Исполнители Знаменитости Пісні України Василь Стус поэзия разная политота
У цьому полі, синьому, як льон
Музика - Сергій Василюк, слова - Василь СтусМоя Україна фэндомы Українське мистецтво день народження Василь Стус разная политота
6 січня 1938 року народився видатний український письменник і правозахисник Василь Стус
Уродженець с. Рахнівки, Вінничина. Виріс у Донецьку. Закінчив історико-філологічний факультет педагогічного інституту з червоним дипломом. В аспірантські роки працював викладачем української мови та літератури на Кіровоградщині, згодом у Горлівці, плитовим у шахті "Октябрська", літературним редактором української редакції ґазети "Соціалістичний Донбас". Після відрахування з аспірантури у 1965-му через участь в протестах на масові політичні репресії змінив багато професій, одружився, друкувався в самвидаві.
У відкритих листах до Спілки письменників, Центрального Комітету Компартії, Верховної Ради Стус критикував панівну систему, що після відлиги стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів у середовищі своїх колег. На початку 1970-х приєднався до групи захисту прав людини.
У січні 1972 був зарарештований та засуджений за антирадянську пропаганду на 5 років таборів у Мордовії. З ув'язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства: «…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…».
Повернувшись восени 1979 до Києва, приєднався до Гельсинської групи захисту прав людини. У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука (того самого), намагаючись самому здійснити свій захист. За це Стуса вивели із зали суду і вирок йому зачитали без нього.