бо камінь

«Гетьманщина»: як козаки Україну руйнували

«Гетьманщина» – це браузерна гра, в якій вам треба буде взяти на себе відповідальність за долю української козацької держави, Війська Запорозького, яка з’явилася на наших землях після великого козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького. Ваше завдання – якнайдовше зберігати державу, з усіх боків оточену ворогами. Шансу на перемогу нема, все питання у тому, як довго ви протримаєтесь.

Період української історії, що почався відразу ж після смерті першого очільника Гетьманщини у 1657 р., відомий у вітчизняній історіографії як Руїна. Руїна – це те, що українці власними руками зробили з собою та своєю країною. Звісно, не обійшлося і без втручання сусідів, які підбурювали українців розірвати свою державу на шматки. Майже все зовсім як зараз, тому «Гетьманщина» – дуже важлива для сучасної України гра, і ми пробачимо їй деякі недоліки, насамперед дуже просту графіку.

«Гетьманщина» охоплює період з червня 1657 р., за місяць до смерті Богдана Хмельницького, до січня 1660 р., час війни на три фронти та гетьманства вже Юрія Хмельницького. Після смерті Богдана вам треба вирішити, на кого з соратників гетьмана зробити ставку – на його молодшого сина Юрія, щоб, як планував сам Хмель, започаткувати нову династію, яку визнають інші монархи Європи; чи на більш досвідченого Івана Виговського, побратима гетьмана, очільника Генеральної військової канцелярії (відповідає сучасному посту прем’єр-міністра), який прагнув союзу з нещодавнім ворогом, Польщею.

Кого б ви не підтримали, вам доведеться зіткнутися з наслідками своїх дій і зрозуміти, як складно було українським державцям у ті часи. Навіть дії, які виглядають розумними зараз, через 350 років після Руїни, з великою імовірністю не привели би до перемоги, а лише б відстрочили кінець Гетьманщини. Надто сильні й підступні були вороги України, надто незгуртована була козацька старшина, яка тягнула державу у різні боки, надто не освічені були пересічні українці, які занадто легко піддавалися обіцянкам зрадників (сьогодні б сказали обіцянкам популістів).

«Гетьманщина» – це покрокова текстова стратегія / адвентюра, щось на зразок тих ігор, які існували на зорі комп’ютерної ери. Кожен ігровий місяць ви будете розмовляти з посланцями іноземних держав, брати участь у радах старшини, вирішувати, як вчинити в тому чи іншому випадку. Стратити зрадників, чи ні; виділити кошти на армію, на церков, чи на розбудову держави; підтримати мистецтво, чи спрямувати ці гроші на підкуп простого козацтва? Укласти союз зі Швецією, з Польщею, з Кримським ханством чи Московією? Й багато іншого.

Крім того, час від часу вам треба буде брати участь у битвах козацького війська, насамперед, на жаль, з українськими ж заколотниками, що виступають проти гетьманської влади, підбурені вашими ворогами, чи навіть під прапорами інших держав. На жаль, під час Руїни в певні часи в Україні було по два та навіть по три гетьмани – під польським, московським, османським чи шведським протекторатом. Ось до симуляції битв в нас є певні питання. По суті, це стара добра гра «Камінь-ножиці-папір», в яку додали деякі характеристики військ – оснащеність, мораль й таке інше. Але все одно боєві зіткнення виглядають у «Гетьманщині» занадто спрощено та хаотично.

Ще одна складова гри – текстовий квест / RPG за участю молодого запорожця Олексія, який з’являється у декількох важливих епізодах 1657 – 1660 рр., таким чином даючи нам змогу подивитися на історичні події очами простого вояка. Так, на відміну від більшості інших обставин гри, ці епізоди вигадані, але відбуваються під час та на тлі реальних подій.

За що ще треба похвалити «Гетьманщину», так це за непогані українські тексти та за невеликі історичні довідки про кожну з подій та кожну історичну особу, що брала в ній участь. «Гетьманщина» більшою мірою не гра, а інтерактивний підручник історії, з деякою варіативністю в межах реального історичного потоку. Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, ви матимете змогу порівняти ті рішення, що приймали ви, з тим, як це було насправді.

Так, «Гетьманщина» поступається AAA та багатьом інді-іграм по графіці та по складності геймплею. Так, це більш інтерактивна книжка, ніж гра. Але важливість подій, що показані в ній, для розуміння наслідків роз’єднаності українців, дає нам право рекомендувати цю гру майже всім. Було б дуже добре, якби «Гетьманщину», як допоміжний інтерактивний посібник, додали б до курсу історії України у школі.

Мабуть, ви зможете зробити симуляцію України часів Гетьманщини у Europa Universalis IV, там навіть є вже козацьки юніти в рамках Europa Universalis IV: The Cossacks Collection. Але Europa Universalis IV – це гра, зібрана на загальних правилах, які не відображають усіх нюансів часів Руїни. В будь-якому разі, спробуйте ще й «Гетьманщину», вона дійсно дуже непогана.

«Гетьманщина» — цілком безкоштовна гра, але якщо у вас виникне бажання підтримати її розробника, це можна зробити з сайта гри.

ПС Джерела
https://itc.ua/articles/getmanshhina-yak-kozaki-ukra%d1%97nu-rujnuvali/
https://historygame.net/

На Закарпатті викрили паліїв трави за допомогою дрона

На Закарпатті активісти з ініціативної молодіжної групи "Свалявщина" зафіксували із допомогою квадрокоптера перших паліїв сухої трави, зняли їх на відео та передали їхні дані поліції. Інцидент стався 25 березня, це був перший виліт на дроні з метою патрулювання території.

"Ми просто вилетіли зранку, і буквально одразу ж зафіксували на полі трьох дорослих чоловіків, один із них був із сином, вони палили траву. Поруч із тим полем ліс. Ми підлетіли ближче з дроном, чоловіки помітили це, один із них почав тікати на своєму транспортному засобі. Нам вдалося зняти на відео і його, і його скутер, і двір, куди він на ньому заїхав", – розповів Петрус. Він додав, що всі ці дані згодом передали в поліцію.

Як підтвердили в поліції, наразі поліцейські перевіряють даний факт підпалу та вивчають відео.

Також, як повідомив Петрус, ініціативна група продовжуватиме патрулювання місцевості в Свалявській та Неліпинській тергромадах.

Патрулювати територію мають намір щодня. В організації є 25 молодих людей, восьмеро із них мають сертифікати пілотів дронів, які отримали на навчаннях в рамках грантового екологічного проєкту. Проводитимуть також спільні патрулювання із представниками ДСНС та лісівників.

Ініціативна група відслідковуватиме також та виявлятиме факти несанкціонованого вивезення сміття на території своїх громад.

Джерело: https://rubryka.com/2021/03/27/paliyi-travy-dron/?fbclid=IwAR3y4tkhnJQfDXhdsWy8gDmbkgdwsswVrwHhVqpSwkEIX1MlzQs2Z_zhEjY

Підпишіть петицію підтримки законопроекту "Про державну мову" №5670

Текст електронної петиції:

"Наша мова є одним із визначальних чинників, що перетворюють українців на єдиний народ і творять міцне підґрунтя державної незалежності і соборності України.

Це не просто культурне надбання і засіб комунікації, але наріжний камінь національної безпеки, соціального розвитку та міжнародної суб’єктності України.

Саме тому Москва упродовж століть здійснювала цілеспрямовану політику знищення української мови. Русифікація, спрямована на розмивання української ідентичності, послаблення і роз’єднання нації, на жаль, тривала і після проголошення 1991 року державної незалежності. Меншовартість і брак політичної волі призвели до нездатності української держави забезпечити, як того вимагає стаття 10 Конституції України, «всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Саме через це в нашому культурно-інформаційному просторі запанував «русскій мір», а в Криму і на Сході виникли зручні плацдарми для збройної агресії.

Навіть після Революції Гідності та початку війни русифікацію не зупинено. Навпаки, сумнозвісний мовний закон Ківавлова-Колесніченка діє і досі, заохочуючи витіснення української мови зі сфери послуг, телебачення, преси, реклами, бізнесу, руйнуючи самі підвалини української ідентичності.

Час нарешті зупинити русифікацію і прийняти сучасне мовне законодавство, що відповідає Конституції та викликам, що стоять перед Україною. Для написання такого закону об’єднало зусилля широке коло експертів-правників, мовознавців, медійників, громадських активістів. Ядром цього процесу стала робоча група Координаційної Ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України.

Ми щиро вдячні 32 народним депутатам із різних фракцій, які підтримали й офіційно внесли громадський законопроект «Про державну мову» (реєстр. № 5670).

Законопроектом, при розробці якого враховано досвід вітчизняного та європейського мовного законодавства, передбачені дієві механізми захисту, функціонування та розвитку української мови в усіх ключових сферах суспільного життя. Він також передбачає скасування закону Ківалова-Колесніченка і внесення змін до багатьох галузевих законів.

Водночас законопроект не спрямований проти жодної іншої мови. З метою належного захисту прав національних меншин, у т.ч. на розвиток і використання їхніх мов, найближчим часом до парламенту буде внесено законопроект «Про права осіб, що належать до національних меншин». Ухваливши ці два закони, Верховна Рада зможе нарешті покласти край штучному протиставленню різних мов.

Ми звертаємося до народних депутатів України, керівництва Верховної Ради, профільного комітету з питань культури і духовності, кожної депутатської фракції та групи із закликом виявити державну відповідальність і політичну волю й забезпечити прийняття цього закону."


З самим законопроектом можна ознайомитись тут: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60953

18.02.2014